* Политика новости » Банки »

* *

Главная Новости

Chief officer

Опубликовано: 07.04.2021

Современная высокая кухня предполагает, что шеф, всерьез претендующий на какое-то признание, будь то место в рейтингах или активный интерес прессы, должен быть автором и создавать собственные рецепты. Самые удачные изобретения, как правило, быстро « уходят в народ» , распространясь по кухням всего мира благодаря поварским конгрессам и инстаграму, на сайте chief officer. Time Out составил список блюд, которые оказали наибольшее влияние на умы и тарелки шеф-поваров, в том числе и отечественных.

chief officer

Мауро Колагреко, Mirazur (Франция)

Шеф-повар ресторана Mirazur, занявшего в этом году первое место в рейтинге 50 Best, сам считает свеклу с черной икрой одной из лучших своих находок. И справедливо: это крайне удачное продолжение линии « бедное – богатое» , которую так любят развивать деятели высокой кухни. Вспомнить хотя бы иконический рецепт Томаса Келлера с участием устриц и грошовой крупы тапиоки или картошку с трюфелем в исполнении Массимо Боттуры. Колагреко придумал свое блюдо года три назад, и оно сразу стало хитом. Сладковатая запеченная свекла и солоноватая икра сплелись в гармоничный дуэт, который, вдобавок, отвечает современным трендам: все любят черную икру, интересуются овощами и обожают постить в инстаграм красивые фоточки еды.

Мартин Берасатеги, Martin Berasategui (Испания)

 Chief officer

Испанский шеф-повар Мартин Берасатеги — один из отцов-основателей « новой испанской кухни» : его идея жарить неочищенное филе барабульки так, чтобы рыбья чешуя от жара поднималась и была похожа на « кристаллы» , на несколько лет свела с ума многих шефов по всему миру.

В 1995 году он придумал блюдо, которое неожиданно стало трендообразующим для современной кухни. Соединение фуагра и копченого угря оказалось чрезвычайно удачным: два продукта, богатые умами, за счет схожих текстур взаимно усиливали вкус друг друга, а добавка в виде кислого яблока делала результат не таким жирным. Эта комбинация открыла дорогу для всех дальнейших сочетаний « морского» и « земного» ингредиентов с высоким содержанием жира и умами, будь то фуагра с малосольной сельдью или лосось с соленым салом.  

Мишель Бра, Michels Bras (Франция)

© C. Palis et JP. Trébosc

Гаргуилью, которое в далеком 1980 году Мишель Бра задумал как « моментальный снимок полей Обрака» (деревушки, где находится ресторан) стало, фактически, первым блюдом высокой кухни, демонстративно поставившим в центр композиции дикоросы. При этом автор отказался от строгого рецепта: ингредиенты меняются в зависимости от сезона. Например, в его весенней версии могут участвовать папоротник, молодая крапива, звездчатка, дикий фенхель и с десяток полевых цветов и трав, а еще молодые овощи. Заправка же всегда базируется на бульоне от вяленой свиной ветчины, которая соединяет все это разнотравье в единое целое.

Культовый статус блюдо приобрело еще и потому, что много лет исправно служит образцом сервировки для нескольких поколений поваров. Как бы небрежно брошенные на тарелку сочные разноцветные травы-овощи — общепринятый формат подачи салатов сегодня по всему миру: от безымянных гастропабов до Noma.

Андони Луис Адурис, Mugaritz (Испания)

Шеф-повара Mugaritz регулярно критикуют за слишком сложные и непонятные блюда, но никто не ставит под сомнение его техническую виртуозность. Неудивительно, что на волне повального увлечения вегетарианством по миру распространилось его « растительное карпаччо» из аккуратно подвяленных в легком жару ломтиков арбуза — этот рецепт Андони Луис Адурис придумал еще 10 лет назад. После такой обработки арбуз внешне очень напоминает свежую говядину, поэтому « растительное карпаччо» стало, помимо прочего, еще и одним из кирпичиков в фундамент нынешней моды на « обманки» — блюда, которые, как и совы у Дэвида Линча, совсем « не то, чем кажутся» .  

Андони Луис Адурис, Mugaritz (Испания)

Самая известная шутка Андони Луиса Адуриса на тему « обманок» — десерт в виде Bibendum (символа гида Michelin), который при подаче обжигают горелкой: так шеф выразил свое отношение к тому, что ему много лет не давали третью звезду.

Менее обсуждаемая, но гораздо более влиятельная идея пятилетней давности — « съедобные камни» : мелкая картошка в оболочке из измельченной в порошок белой глины каолин (чистый каолин не имеет собственного вкуса, но вполне съедобен, поэтому его можно использовать на кухне). Благодаря этому рецепту шефы всего мира в срочном порядке стали закупаться пищевым каолином, готовя свои версии « камней» . Сам Адурис давно предпочитает более абстрактные подачи, но на славе блюда это никак не сказалось.    

Хестон Блюменталь, The Fat Duck (Англия)

В 2002 году в меню ресторана The Fat Duck появилось очень странное по описанию блюдо — белый шоколад с черной икрой, свекольным желе и манговым пюре. Оно было настолько необычным, что Блюменталь вскоре написал про него отдельную колонку в The Guardian, чтобы объяснить, в чем его смысл.

Пятью годами позже бельгийский биохимический проект Food Pairing, который раскладывает на составляющие запахи разных продуктов и проверяют совпадение ароматических профилей, протестировал эту пару и выяснил, что у белого шоколада и черной икры действительно много общего. Поскольку два этих продукта не только сочетаются по вкусу, но и выглядят рядом друг с другом совершенно ослепительно, эффектную пару не один раз использовали (и продолжают использовать) на кухнях мира.

Хестон Блюменталь, The Dinner (Англия)

Еще более популярный рецепт Блюменталь придумал в 2011 году для запуска своего второго ресторана The Dinner в Лондоне. « Мясной фрукт» оказался феноменально успешным — шеф The Dinner Эшли Палмер-Уоттс говорит, что это блюдо гости не просто фотографируют для инстаграм, но и делают с ним селфи!

Поскольку рецепт « мясного фрукта» есть в книге Блюменталя, то за последние годы идея нежного паштета (обычно из куриной печенки, но возможны варианты) в яркой фруктовой глазури распространилась очень быстро. Паштеты в форме винограда, яблок, груш, помидоров, сливы (рождественская вариация самого Блюменталя) можно увидеть в ресторанах от Гонконга и Токио до Москвы и Нью-Йорка. К сожалению, рецепт хоть и несложен, но требует чрезвычайной тщательности, поэтому далеко не все достигают ювелирного изящества оригинала.

Жоан Рока, El Celler de Can Roca (Испания)

Жоан Рока много лет увлечен дистилляцией, одно из первых его изобретений на эту тему — сорбет с лимонным дистиллятом: вроде бы обычный лимонный сорбет, но с совершенно другой интенсивностью и объемом аромата.

Дальше — больше: Рока сделал дистиллят из земли с ароматом настоящей почвы и использовал его в другом своем знаковом блюде — устрицах с вином (с кавой, шабли или альбариньо — версий существует, как минимум, три), — для которого деконструировал и пересобрал заново классический французский рецепт « устрицы в шампанском» . В варианте с альбариньо, отдающим дань уважения Галисии, родине этого белого вина, в компанию к устрице отправляется соус из фенхеля, черный чеснок, яблоко, водоросли, грибы, дистиллят из земли и морские анемоны.    

Жоан Рока, El Celler de Can Roca (Испания)

© culinary-insights

Процедуру деконструкции Рока произвел и с тартаром. Горчицу превратил в мусс и заморозил в азоте в виде шариков, из картофеля сделал хрустящее суфле, добавил икру из хереса олоросо (который в Испании иногда внедряют в заправку для обычного тартара) и только рубленую говядину оставил в первозданном виде. Для поваров всего мира этот рецепт (наравне с устрицами в белом вине) стал примером, как можно разбирать на части и собирать заново известные блюда, и с тех пор деконструкция классики стала универсальным методом разработки рецептов.

Еще одна очень влиятельная находка Жоана и Жорди Рока – « конфетки» кампари-грейпфрут, которые делают теперь повсеместно: в шарики из ароматизированного какао-масла помещается жидкая начинка, по возможности, с максимально ярким кислым вкусом, будь то цитрусы, облепиха, кислая вишня или молочная сыворотка.

Рене Редзепи, Noma (Дания)

В первой версии Noma Рене Редзепи изобрел множество блюд, чья популярность привела к мировому взлету кухни нордик. Некоторые их них были так хороши, что стали трендсеттерами сами по себе. Так, « курица и яйцо» в 2009 году могла бы взорвать инстаграм, если бы он тогда существовал. Это был первый случай, когда гостя в недешевом ресторане с серьезным меню заставляли самолично готовить яичницу прямо за столом, принося с кухни яйца и раскаленную сковородку.

Сегодня шефы повсеместно привлекают гостей к процессу приготовления: просят разбить что-нибудь молотком, очистить орехи или предпринять еще какое-то простое действие для того, чтобы закончить блюдо. Это успешно помогает рушить « четвертую стену» между гостем и сервисом и вносит общее оживление в дегустационный сет, который может длиться несколько часов.  

Массимо Боттура, Osteria Francescana (Италия)

Массимо Боттуру часто обвиняют в том, что он сделал себе мировую карьеру на « социалочке» , регулярно выступая за мир, дружбу и жвачку. Может быть, общественный темперамент у этого человека и правда сильнее, чем у коллег, а, может, он ловко поймал нужную волну, но все это не отменяет того факта, что изначально он повар, очень техничный и изобретательный. Иначе бы его блюда не вдохновляли шефов по всему миру.

Наиболее успешные в этом смысле изобретения Боттуры — « 5 возрастов пармезана» , « Психоделическая телятина» , « Картошка, желающая стать трюфелем» и, конечно, « Упс, я уронил лимонный пирог» , который в свое время породил один из самых популярных стилей сервировки десертов: нарочито небрежно « кинутые» на тарелку торты, пироги и прочие пирожные мы повсеместно наблюдали года три назад. Многим, впрочем, до сих пор жалко расставаться с такой эффектной идеей.  

Массимо Боттура, Osteria Francescana (Италия)

Блюдо, спровоцировавшее бесконечную серию « перепелок в 15 состояниях» , когда при помощи испанских техник и текстурайзеров (веществ, которые помогают сделать продукт хрустящим, гелеобразным, сыпучим и так далее) один ингредиент обрабатывали так, чтобы он приобретал множество разных текстур, и сочетали их все в одной тарелке.

Единственная, но принципиальная разница между автором и многими его последователями: в рецепте Боттуры, как и в рецептах Феррана Адриа, введшего в высокую кухню текстурайзеры, был смысл. Боттура подбирал разные текстуры пармезану разной выдержки, чтобы наилучшим образом представить вкус, свойственный каждому его возрасту. За последние 10 лет формат « что-то в нескольких состояниях» стал гастростандартом, а стандарты, как известно, исполняются с разным успехом. У кого-то получается чистая демонстрация технических навыков, у кого-то – отличная собственная версия.      

Грант Эйкец, Alinea (США)

Шеф чикагского ресторана Alinea потряс мировое поварское сообщество, когда лет 10 назад впервые представил на международных конгрессах « десерт на столе» , который действительно сервируют прямо на столе перед гостями, предварительно застилая его белым пластиком.

Сам десерт при этом включает в себя 15-25 компонентов (Эйкец придумывает его новые версии почти ежегодно), каждый из которых затейливо приготовлен: бисквиты, фруктовые и ягодные муссы и парфе, безе, всевозможные чипсы, свежие фрукты и несколько видов соусов. Все это повара эффектно выкладывают на стол в очень продуманную композицию, где все составляющие находятся рядом с теми, что подходят им по вкусу. И сложные десерты, и такая подача с тех пор — популярный в ресторанах вариант развлечь гостей в конце ужина.  

Дэниел Хумм, Eleven Madison Park (США)

Блюдо, которое автор считает своим лучшим созданием, и заслуженно. Сельдерей, приготовленный в свином мочевом пузыре, Дэниел Хумм придумал три года назад, и тогда же стал шефом лучшего ресторана планеты по версии World' s 50 Best Restaurants. Готовка в свином мочевом пузыре для русского уха звучит дико, но это старинная и уважаемая техника французской высокой кухни.

Фокус в том, что ее всегда применяли для птицы, а Хумм перенес метод, используемый для лучших пулярок, на скромный и дешевый сельдерей. Чтобы блюдо не выглядело совсем по-сиротски, он добавил к нему черный трюфель, изобретя еще одну модель для концепции « бедное – богатое» . Само блюдо напрямую никто не копирует, но в паре с Колагреко они изрядно продвинули идею самых простых овощей в сочетании с люксовыми продуктами.

uk

Сучасна висока кухня передбачає, що шеф, всерйоз претендує на якесь визнання, будь то місце в рейтингах або активний інтерес преси, повинен бути автором і створювати власні рецепти. Найвдаліші винаходи, як правило, швидко «йдуть в народ», поширюючи по кухнях всього світу завдяки кухарським конгресів і інстаграму, на сайті chief officer. Time Out склав список страв, які зробили найбільший вплив на уми і тарілки шеф-кухарів, в тому числі і вітчизняних.

Мауро Колагреко, Mirazur (Франція)

Шеф-кухар ресторану Mirazur, що зайняв в цьому році перше місце в рейтингу 50 Best, сам вважає буряк з чорною ікрою однією з кращих своїх знахідок. І справедливо: це вкрай вдале продовження лінії «бідне - багате», яку так люблять розвивати діячі високої кухні. Згадати хоча б іконічним рецепт Томаса Келлера за участю устриць і копійчаної крупи тапиоки або картоплю з трюфелем у виконанні Массімо Боттури. Колагреко придумав свою страву років зо три тому, і воно відразу стало хітом. Солодкувата запечена буряк і солонувата ікра сплелися в гармонійний дует, який, до того ж, відповідає сучасним трендам: все люблять чорну ікру, цікавляться овочами і обожнюють постити в інстаграм красиві фоточки їжі.

Мартін Берасатегі, Martin Berasategui (Іспанія)

Іспанська шеф-кухар Мартін Берасатегі - один з батьків-засновників «нової іспанської кухні»: його ідея смажити неочищена філе барабульки так, щоб риб'яча луска від спека піднімалася і була схожа на «кристали», на кілька років звела з розуму багатьох шефів по всьому світу.

У 1995 році він придумав страву, яке несподівано стало трендообразующім для сучасної кухні. З'єднання фуагра і копченого вугра виявилося надзвичайно вдалим: два продукти, багаті умами, за рахунок подібних текстур взаємно посилювали смак один одного, а добавка у вигляді кислого яблука робила результат не таким жирним. Ця комбінація відкрила дорогу для всіх подальших поєднань «морського» і «земного» інгредієнтів з високим вмістом жиру і умами, будь то фуагра з малосольной оселедцем або лосось з солоним салом.

Мішель Бра, Michels Bras (Франція)

© C. Palis et JP. Trébosc

Гаргуілью, яке в далекому 1980 році Мішель Бра задумав як «моментальний знімок полів Обрак» (села, де знаходиться ресторан) стало, фактично, першою стравою високої кухні, демонстративно поставили в центр композиції дикороси. При цьому автор відмовився від строгого рецепта: інгредієнти змінюються в залежності від сезону. Наприклад, в його весняної версії можуть брати участь папороть, молода кропива, зірочник, дикий фенхель і з десяток польових квітів і трав, а ще молоді овочі. Заправка ж завжди базується на бульйоні від в'яленої свинячої шинки, яка з'єднує всі це різнотрав'я в єдине ціле.

Культовий статус блюдо придбало ще й тому, що багато років справно служить зразком сервіровки для декількох поколінь кухарів. Як би недбало кинуті на тарілку соковиті різнокольорові трави-овочі - загальноприйнятий формат подачі салатів сьогодні по всьому світу: від безіменних гастропабов до Noma.

Андоні Луїс Адуріс, Mugaritz (Іспанія)

Шеф-кухаря Mugaritz регулярно критикують за занадто складні і незрозумілі страви, але ніхто не ставить під сумнів його технічну віртуозність. Не дивно, що на хвилі повального захоплення вегетаріанством по світу поширилося його «рослинне карпаччо» з акуратно підв'ялених в легкому спеку скибочок кавуна - цей рецепт Андоні Луїс Адуріс придумав ще 10 років тому. Після такої обробки кавун зовні дуже нагадує свіжу яловичину, тому «рослинне карпаччо» стало, крім іншого, ще й одним із цеглинок у фундамент нинішньої моди на «обманки» - страви, які, як і сови у Девіда Лінча, зовсім «не те, ніж здаються ».

Андоні Луїс Адуріс, Mugaritz (Іспанія)

Найвідоміша жарт Андоні Луїса Адуріс на тему «обманок» - десерт у вигляді Bibendum (символу гіда Michelin) , який при подачі обпалюють пальником: так шеф висловив своє ставлення до того, що йому багато років не давали третю зірку.

Менш обговорювана, але набагато більш впливова ідея п'ятирічної давності - «їстівні камені»: дрібна картопля в оболонці з подрібненої в порошок білої глини каолін (чистий каолін не має власного смаку, але цілком їстівна, тому його можна використовувати на кухні). Завдяки цим рецептом шефи усього світу в терміновому порядку стали закуповуватися харчовим каоліном, готуючи свої версії «каменів». Сам Адуріс давно віддає перевагу більш абстрактні подачі, але на славу страви це ніяк не позначилося.

Хестон Блюменталь, The Fat Duck (Англія)

У 2002 році в меню ресторану The Fat Duck з'явилося дуже дивне по опису блюдо - білий шоколад з чорної ікрою, буряковим желе і манговим пюре. Воно було настільки незвичним, що Блюменталь незабаром написав про нього окрему колонку в The Guardian, щоб пояснити, в чому його сенс.

П'ятьма роками пізніше бельгійський біохімічний проект Food Pairing, який розкладає на складові запахи різних продуктів і перевіряють збіг ароматичних профілів, протестував цю пару і з'ясував, що у білого шоколаду і чорної ікри дійсно багато спільного. Оскільки два цих продукту не тільки поєднуються за смаком, але і виглядають поруч один з одним зовсім сліпуче, ефектну пару неодноразово використовували (і продовжують використовувати) на кухнях світу.

Хестон Блюменталь, The Dinner (Англія)

Ще більш популярний рецепт Блюменталь придумав в 2011 році для запуску свого другого ресторану The Dinner в Лондоні. «М'ясний фрукт» виявився феноменально успішним - шеф The Dinner Ешлі Палмер-Уоттс каже, що це блюдо гості не просто фотографують для інстаграм, але і роблять з ним Селфі!

Оскільки рецепт «м'ясного фрукта» є в книзі Блюменталь, то за останні роки ідея ніжного паштету (зазвичай з курячої печінки, але можливі варіанти) в яскравій фруктової глазурі поширилася дуже швидко. Паштети в формі винограду, яблук, груш, помідорів, сливи (різдвяна варіація самого Блюменталь) можна побачити в ресторанах від Гонконгу і Токіо до Москви і Нью-Йорка. На жаль, рецепт хоч і нескладний, але вимагає надзвичайної ретельності, тому далеко не всі досягають ювелірного витонченості оригіналу.

Жоан Рока, El Celler de Can Roca (Іспанія)

Жоан Рока багато років захоплений дистиляцією, одне з перших його винаходів на цю тему - сорбет з лимонним дистилятом: начебто звичайний лимонний сорбет, але з абсолютно іншою інтенсивністю та обсягом аромату.

Далі - більше: Рока зробив дистилят з землі з ароматом справжньої грунту і використовував його в іншому своєму знаковому блюді - устрицях з вином (з кавой, шаблі або Альбаріньо - версій існує, як мінімум, три), - для якого деконструювати і пересобран заново класичний французький рецепт «устриці в шампанському». У варіанті з Альбаріньо, які віддають данину поваги Галісії, батьківщині цього білого вина, в компанію до устриці відправляється соус з фенхеля, чорний часник, яблуко, водорості, гриби, дистилят з землі і морські анемони.

Жоан Рока, El Celler de Can Roca (Іспанія)

© culinary-insights

Процедуру деконструкції Рока справив і з тартаром. Гірчицю перетворив в мус і заморозив в азоті у вигляді кульок, з картоплі зробив хрустке суфле, додав ікру з хересу олоросо (який в Іспанії іноді впроваджують в заправку для звичайного тартара) і тільки рубану яловичину залишив в первозданному вигляді. Для кухарів усього світу цей рецепт (нарівні з устрицями в білому вині) став прикладом, як можна розбирати на частини і збирати заново відомі страви, і з тих пір деконструкція класики стала універсальним методом розробки рецептів.

Ще одна дуже впливова знахідка Жоана і Жорді Рока - «цукерочки» кампари-грейпфрут, які роблять тепер повсюдно: в кульки з ароматизованого какао-масла міститься рідка начинка, по можливості, з максимально яскравим кислим смаком, будь то цитруси, обліпиха, кисла вишня або молочна сироватка.

Рене Редзепі, Noma (Данія)

У першій версії Noma Рене Редзепі винайшов безліч страв, чия популярність призвела до світового злету кухні нордик. Деякі з них були такі хороші, що стали трендсеттерами самі по собі. Так, «курка і яйце» в 2009 році могла б підірвати інстаграм, якби він тоді існував. Це був перший випадок, коли гостя в недешевому ресторані з серйозним меню змушували особисто готувати яєчню прямо за столом, приносячи з кухні яйця і розпечену сковорідку.

Сьогодні шефи повсюдно залучають гостей до процесу приготування: просять розбити що-небудь молотком, очистити горіхи або зробити ще якесь просте дію для того, щоб закінчити блюдо. Це успішно допомагає руйнувати «четверту стіну» між гостем і сервісом і вносить загальне пожвавлення в дегустаційний сет, який може тривати кілька годин.

Массімо Боттура, Osteria Francescana (Італія)

Массімо Боттуру часто звинувачують в тому, що він зробив собі світову кар'єру на «соціалочке», регулярно виступаючи за світ, дружбу і жуйку. Може бути, громадський темперамент у цієї людини і правда сильніше, ніж у колег, а, може, він спритно зловив потрібну хвилю, але все це не скасовує того факту, що спочатку він кухар, дуже технічний і винахідливий. Інакше б його страви не надихали шефів по всьому світу.

Найбільш успішні в цьому сенсі винаходи Боттури - «5 вікових груп пармезану», «Психоделічна телятина», «Картопля, яка бажає стати трюфелем» і, звичайно, «Упс, я упустив лимонний пиріг», який свого часу породив один з найпопулярніших стилів сервіровки десертів: нарочито недбало «кинуті» на тарілку торти, пироги та інші тістечка ми повсюдно спостерігали року три назад. Багатьом, втім, досі шкода розлучатися з такою ефектною ідеєю.

Массімо Боттура, Osteria Francescana (Італія)

Блюдо, яке спровокувало нескінченну серію «перепілок в 15 станах», коли за допомогою іспанських технік і текстурайзер (речовин , які допомагають зробити продукт хрустким, гелеподібним, сипучим і так далі) один інгредієнт обробляли так, щоб він набував безліч різних текстур, і поєднували їх все в одній тарілці.

Єдина, але принципова різниця між автором і багатьма його послідовниками: в рецепті Боттури, як і в рецептах Феррана Адріа, що ввів в високу кухню текстурайзер, був сенс. Боттура підбирав різні текстури пармезаном різної витримки, щоб якнайкраще представити смак, властивий кожному її віку. За останні 10 років формат «щось в декількох станах» став гастростандартом, а стандарти, як відомо, виконуються з різним успіхом. У кого-то виходить чиста демонстрація технічних навичок, у кого-то - відмінна власна версія.

Грант Ейкец, Alinea (США)

Шеф чиказького ресторану Alinea потряс світову поварське співтовариство, коли років 10 тому вперше представив на міжнародних конгресах «десерт на столі », який дійсно сервірують прямо на столі перед гостями, попередньо закриваючи його білим пластиком.

Сам десерт при цьому включає в себе 15-25 компонентів (Ейкец придумує його нові версії майже щорічно), кожен з яких вигадливо приготовлений: бісквіти, фруктові і ягідні муси і парфе, безе, всілякі чіпси, свіжі фрукти і кілька видів соусів. Все це кухаря ефектно викладають на стіл в дуже продуману композицію, де всі складові знаходяться поруч з тими, що підходять їм до смаку. І складні десерти, і така подача з тих пір - популярний в ресторанах варіант розважити гостей в кінці вечері.

Деніел Хумми, Eleven Madison Park (США)

Блюдо, яке автор вважає своїм найкращим створенням, і заслужено. Селера, приготований в свинячому сечовому міхурі, Деніел Хумми придумав три роки тому, і тоді ж став шефом кращого ресторану планети за версією World 's 50 Best Restaurants. Готування в свинячому сечовому міхурі для російського вуха звучить дико, але це старовинна і шановна техніка французької високої кухні.

Фокус в тому, що її завжди застосовували для птиці, а Хумми переніс метод, який використовується для кращих пулярок, на скромний і дешевий селера. Щоб блюдо не виглядало зовсім по-сирітськи, він додав до нього чорний трюфель, винайшовши ще одну модель для концепції «бідне - багате». Саме блюдо безпосередньо ніхто не копіює, але в парі з Колагреко вони неабияк просунули ідею найпростіших овочів в поєднанні з люксовими продуктами.

видео chief officer | видеo chief officer



Лиана Богдановна
07.04.2021 в 22:00
Продолжающийся год социальный кризис сказывается на повседневной деятельности как директоров, так и учителей. Множество непредсказуемых ситуаций, требующих от вас принятия внезапных решений, неуверенность в завтрашнем дне и постоянное ожидание того, что произойдет дальше, заставляют вас чувствовать себя некомфортно. Мозг работает оптимально, когда он чувствует себя в безопасности, в то время как любая ситуация, которая не дает ему чувства безопасности, стоит нам много энергии, потому что мозг сосредоточен на борьбе с угрозой и контроле эмоций, поэтому мы теряем энтузиазм к работе, мы чувствуем усталость и даже обессилел.

Все комментарии

Реклама

Популярные новости

Банки и финансы
Как просить деньги в долг, чтобы вам не отказали Да, ситуация, когда вам приходится занимать у кого-то деньги — не из приятных. Но, к сожалению, совершенно избежать ее не удается. Бывает, что нужно перехватить

Банк России выступил против закрытия микрофинансовых организаций
Правовой портал Петербурга  опубликовал сообщение, выражающее отношение Центробанка о новом законопроекте, в случае принятия которого микрофинансовые организации, существующие на территории Российской

На требование срочно запретить микрофинансовые организации Эльвира Набиуллина предложила альтернативу в виде постепенного сокращения подобных компаний
Июнь 30 2016 На недавно прошедшем заседании российской Госдумы широко обсуждалась актуальная и болезненная тема, касающаяся работы организаций микрокредитования (микрофинансовые организации). Помимо действующих

Система финансов, ее звенья
Система финансов в целом — это совокупность различных сфер финансовых отношений, в процессе которых образуются и используются различные денежные фонды. Понятие «система финансов» является развитием более

Займ от Е-Заем (E-Zaem), оформить быстрый микрозайм на карту от МФО Е-Заем, онлайн заявка на повторный кредит в микрофинансовую компанию в Москве
Случаи из собственной жизни, когда возникает срочная необходимость в деньгах, может вспомнить практически каждый человек. Пути к разрешению ситуации могут быть самыми разнообразными. Однако моментальные

Алхимия Финансов Джордж Сорос - Книга которую нужно прочитать
Проверенные брокеры: О Джордже Соросе Тактика поведения и все достижения такой личности, как Джордж Сорос , достойны восхищения. Этот биржевой спекулянт и филантроп доказал всем, что упорство

Финансовые термины. Словарь финансовых терминов
Эта публикация будет представлять собой краткий словарь финансовых терминов , которые должен знать и понимать каждый. В ней я обозначу основные финансовые термины , касающиеся личных финансов и семейного

Роль налогов в формировании финансов государства
  Отмечая значимую роль в формировании государственных финансов, следует отметить, что «для каждой общественно-экономической формации характерна присущая ей система государственных доходов, обусловленная

Ответы@Mail.Ru: кем можно работать закончив по специальности "Финансы и кредит"?
Natali Zuzu Мудрец (18702) Я закончила эту специальность и могу точно сказать кем работала и работаю я и мои друзья: - финансист на предпрятии, в перспективе - фин. менеджер; - в

Обучение в 2018 году на курсах и семинарах по финансам предприятия, оффшоры, курсы повышения квалификации
Семинары и курсы по финансам для директоров и руководителей соответствующих служб, менеджеров

Реклама

Календарь новостей

rss