1. Без зайвих суперечок
2. Інших планів не було
3. Все або нічого
4. Програш по часу
5. А ну-ка оціни
6. Свій чужий
7. Яку нерухомість отримала «Югра» незадовго до краху

Відкликання ліцензії у банку «Югра» в кінці липня став найбільшим страховим випадком і одним з найскандальніших. Генпрокуратура намагалася заборонити Агентству зі страхування вкладів (АСВ) починати виплати вкладникам «Югри» (170 млрд руб.), А власник банку Олексій Хотин (з ним зв'язатися не вдалося) після відкликання ліцензії слав в ЦБ плани порятунку. Зараз суди розглядають три справи «Югри»: про введення в неї тимчасової адміністрації, відкликання ліцензії та банкрутство.

Центробанк звинуватив «Югру» в неналежному веденні бізнесу: банк виконував його вимоги лише на папері, а на ділі його бізнес зводився в основному до кредитування власника за рахунок залучених вкладів населення. «Югра» це завжди заперечувала, але цим обмежувалася і про свій бізнес не розповідала. Все змінилося з початком судів: колишній голова правління «Югри» Дмитро Шиляєв розповів свою версію події з банком, але регулятори - ЦБ і АСВ - відмовилися від коментарів.

«6 липня близько 5 вечора зателефонували з Балчуга [Головне управління ЦБ по ЦФО] і попросили бути на [робочому] місці протягом години, - згадує Шиляєв. - Я прочекав дві години і поїхав. В районі 19 годин в банк приїхали співробітники ЦБ, взяли двох наших співробітників, разом поїхали на Балчуг, посадили в переговорну і протримали майже три години - близько 10 вечора їм вручили припис ».

Воно складалося з двох частин, розповідає Шиляєв. Перша - донарахувати 13,4 млрд руб. резервів і відзвітувати про виконання до 15 годин 7 липня, друга - до 15.00 7 липня здати форми звітності. «На виконання припису дають менше доби, напевно, коли хочуть вбити банк, - каже Шиляєв. - Навіть щоб фізично все проводки здійснити, всі співробітники працювали всю ніч ».

Такі жорсткі терміни - не новина, каже президент Клубу банківських бухгалтерів Кирило Парфенов: «В один банк 31 грудня прийшло розпорядження про донарахування резервів до кінця місяця». Практикується, за його словами, і надання звітності «терміново по виконанню»: «Можливо, це пов'язано з тим, що якщо нарахувати швидко і не дати щось ще робити, то буде повна впевненість, що банк не випливе. Цілком ймовірно, що рішення вже прийнято і треба тільки підкріпити його звітністю ».

Приблизно так і вийшло 7 липня відбулося засідання комітету банківського нагляду ЦБ (КБН), підсумком якого став наказ про введення з 10 липня в «Югру» тимчасової адміністрації в особі АСВ.

Банк, за словами Шиляєва, все зробив вчасно - о 15.05 в ЦБ був відправлений звіт по резервах і посланець з паперовою версією, в якій «Югра» повідомила, що форми звітності будуть представлені до 17.00 7 липня: «Перш ніж відправити звіт, ми показали його робочій групі зі співробітників ЦБ, перевіряючих банк. У листі ми роз'яснили, що необхідні форми складаються на основі даних по всьому банку (з філіями з різними часовими поясами) на другий робочий день після звітної дати. Тому о 15.00 звітності на 7 липня бути не може, але ми зобов'язуємося надати її до 17.00, що і було зроблено приблизно о 16.45, у нас є відмітка куратора банку на паперовій версії ». В той день електронна звітність була відправлена ​​в ЦБ, додав він.

Але по п'ятницях у регулятора короткий день - якраз до 16.45 - і виконати припис «Югра» не встигла, наполягали в суді представники ЦБ. Зате за цей короткий день багато встиг ЦБ, було розказано на суді: обговорити на КБН фінансове становище «Югри» за підсумками приписи, направити в АСВ запит на підготовку плану щодо запобігання банкрутству банку, отримати письмову згоду агентства і ще на одному засіданні КБН схвалити його план.

«У ЦБ взагалі дивилися звітність банку тоді, бачили, що він виконав припис щодо резервів і не порушив нормативів ?!» - кілька разів запитував на засіданні суду юрист «Югри». Представник ЦБ не відповів - він лише наполягав, що це не мало значення для введення тимчасової адміністрації (Арбітражний суд Москви підтримав цю позицію).

Без зайвих суперечок

ЦБ пояснював введення тимчасової адміністрації в «Югру» виявленими ознаками виведення активів і недостовірної звітності, а також «технічним» виконанням своїх приписів: банк формував резерви по одним кредитами, а потім розформовується за іншими. Викликали підозри і вельми прибуткові для «Югри» угоди з похідними інструментами.

За словами Шиляєва, співробітники ЦБ прийшли з перевіркою в травні і не йшли до самого кінця. Це підтвердив на суді представник ЦБ. «Десант людина в 30 постійно був в банку» і міг в режимі он-лайн спостерігати, як «Югра» виконує припис, зазначає Шиляєв.

«Ми з ЦБ ніколи не сперечалися, виконували всі приписи і рекомендації, точно дотримувалися всіх нормативних документів регулятора і законодавству», - запевняє він. Таке смирення нетипово. При отриманні серйозних, багатомільярдних приписів між регулятором і банком «завжди йде спочатку листування і дискусія про розмір резервів, які необхідно нарахувати», розповідає голова ради директорів «Сафмар фінансові інвестиції» Олег Вьюгін, колишній перший заступник голови ЦБ і голова ради директорів «МДМ банку» : «у хід йде і оцінка [застав незалежним оцінювачем], фінансові показники бізнесу [позичальника] або додатково щось пропонується [у вигляді забезпечення за позикою]. Це цілком допускається практика з боку ЦБ - обговорення цифр, які вони виробили. Не знаю, як зараз, але колись Центральний банк слухав і навіть іноді домовлялися про інші цифри, менш жорстоких ».

Інших планів не було

Після комплексної перевірки ЦБ в липні 2016 р банк отримав акт про недеформованим резерві на 76 млрд руб. Основні претензії - неправильна оцінка кредитних ризиків і вартості забезпечення, розповідає Шиляєв: «Методика« Югри »<...> була фактично схвалена ЦБ, адже [перш] вона не викликала нарікань. А закладене майно банк враховував на підставі звітів незалежних оцінювачів з топ-20 ».

Визнання забезпечення і оцінка резервів по корпоративним позичальникам - найскладніша тема під час перевірок банків, тут немає стандартної практики і завжди присутній суб'єктивна точка зору, ніяка методика не покриє всі ситуації, каже Павло Алексєєв, який очолює дирекцію стратегії, планування та контролінгу «ОТП банку»: «Велику роль відіграє професійне судження фахівця банку і ЦБ. У ЦБ працюють адекватні люди, але з певним фокусом - щоб резерви подувелічіть. Однак не дуже кровожерливі ».

Після тієї перевірки ЦБ, за словами Шиляєва, не виніс розпорядження, «Югра» відправила заперечення на акт, у відповідь банку «усно було рекомендовано підготувати план підвищення фінансової стійкості» - усунути зауваження регулятора. У серпні був складений план з графіком донарахування резервів на все 76 млрд руб. в перші півроку, оформлення додаткового забезпечення і докапіталізації банку, а в наступні шість місяців - оформлення в заставу будується позичальниками нерухомості, розповідає він: «План був відкорегований після зауважень регулятора про якісь дрібні нестиковки. Інших планів не було ».

10 позичальників, запідозрених ЦБ в недостовірної звітності, отримали підтвердження аудиторів про правильність відображення операцій, замовлялися нові оцінки застав з підтверджує експертизою СРО, перераховує Шиляєв: «За півроку ми сформували резерви на суму понад 76 млрд руб. і [потім] зменшили за рахунок застав. Всього було оформлено забезпечення на 150 млрд руб. Але ми не всі резерви скорегували, а приблизно 60 млрд - т. Е. Чисте досозданіе резервів було до 20 млрд ».

Ось як це було: кожен місяць банк формував резерви по частині портфеля, а на наступний місяць їх зменшував за рахунок оформлення нових застав, усунення зауважень до позичальників (за ознаками нереальності діяльності). Це називається поліпшення якості кредитного портфеля, каже Шиляєв. ЦБ сприйняв це інакше.

К1 березня «Югра» виконала план і відзвітувала перед ЦБ, але той почав надсилати нові приписи - в тому числі за мотивами липневого акта перевірки 2016 р стверджує Шиляєв: «19 травня в 7 годині вечора запросили приїхати на нараду на Балчуг, де ближче до 11 години вручили припис доформувати резерви не менш ніж на 46 млрд руб., на виконання дали три тижні ».

Все або нічого

У приписі була маса нестиковок, стверджує Шиляєв: наприклад, формувати резерви по позичальниках, які вже погасили заборгованість. В реальності довелося доформувати 57,7 млрд руб., Говорить він: «Ми були в шоці, адже банк вже переварив ці резерви і зауважень не пред'являлося». Але банк виконав і цей припис, капітал просів до 33 млрд руб.

Могло бути і гірше: в червні банк по відступних отримав у власність акції дев'яти компаній (всюди менше 20%) з ліцензіями на 28 нафтових родовищ: Ербогаченское, Ніжнекіренское, Моктаконское і ін. В результаті тристоронніх угод між «Югрою», її позичальниками і власниками активів були погашені кредити більш ніж на 8 млрд руб. - за рахунок передачі банку закладених акцій, оцінених в 19,3 млрд (копії звітів є у «Ведомостей»).

13 червня «Югра» відзвітувала про виконання травневого розпорядження. А ввечері 21 червня прийшло нове - його треба було виконати не пізніше наступного дня і відзвітувати до 26 червня включно. «В основу його знову ліг липневий акт 2016 р - каже Шиляєв. - І ми зробили висновок, що ЦБ вживає всіх можливих дії, щоб ми порушили або вимоги припису, або нормативи ». «Навіть якщо позичальника вже немає, вказаний в приписі резерв банк зобов'язаний створити і чекати, поки ЦБ не розбереться і не визнає помилку, - такі правила», - нарікає він.

Нове розпорядження вимагало доформувати резерви, скорегувавши вартість застав за кредитами 34 позичальників відповідно до встановленої ЦБ справедливою вартістю (35,4 млрд руб. Проти 97 млрд в розрахунках банку), а за трьома позичальникам - взагалі не брати в розрахунок закладене майно. Це «Іреляхнефть», ТОВ «Меридіан» і «Мултановское», що заклали нафтові свердловини, газоліфтовие лінії і шлейфи від свердловин. У документі немає даних по «Меридіану», але є по «Іреляхнефті» і «Мултановскому»: заборгованість банку - 17,4 млрд руб., Вартість забезпечення - 12,6 млрд за даними «Югри» і 8,3 млрд за оцінкою ЦБ .

170 млрд руб.

на стільки були застраховані вклади в «Югрі», всього населення зберігало в банку 184,7 млрд руб. (Дані ЦБ). При «самому оптимістичному підході до оцінки дисбалансу« Югри »необхідне фінансування для санації перевищило б розмір страхової відповідальності АСВ», відзначав регулятор. ЦБ пояснював крах «Югри» його бізнес-моделлю: за рахунок коштів фізосіб фінансувалися пов'язані з бенефіціарами проекти, причому масштаби діяльності позичальників не відповідали розміру кредитів

Регулятор не дозволив для зменшення резервів враховувати вартість застав - вона може бути застосована лише при продажу бізнесу в цілому, адже «об'єкти <...> не здатні генерувати дохід у відриві від всього майнового комплексу родовища», вказав ЦБ. «Вартість забезпечення було велено обнулити, хоча ми пояснювали ЦБ, що майновий комплекс поділений між кількома договорами застави по одному позичальнику. Перш регулятор ставився до цього спокійно », - розповідає Шиляєв.

Якщо майновий комплекс розбитий за кредитними договорами, але знаходиться у банку в заставі по одному позичальнику - це сильна позиція, каже колишній топ-менеджер банків з топ-20: «ЦБ дозволяє в такому випадку зменшувати резерви за рахунок забезпечення». Але тут колосальне значення має репутація, зазначає він: «Якщо банк не раз регулятора надував, то довіри до нього немає. І навіть коли весь майновий комплекс закладений за одним договором, ЦБ починає сумніватися в оцінках банку. Якщо ж у банку хороша репутація, то і 20 договорів застави не проблема ».

Вьюгин звертає увагу на те, що ЦБ не відповів на заперечення «Югри» до акту перевірки: «Якась дивна практика, можливо, це означає, що довіра зруйновано повністю. В принципі, Центробанк на листи реагує, по крайней мере, вони повинні відповісти: «Наша позиція залишилася незмінною, ваші аргументи за такою-то причини не проходять».

Програш по часу

«Югра» знову знайшла вихід. На цей раз акціонер пробачив їй борг в $ 85 млн за субординованим депозитах. З 2015 р Хотин таким чином допоміг банку на $ 780 млн - як підозрює ЦБ, за рахунок схеми з кредитами. «Югра» знову відзвітувала - припис виконано, всі в порядку, розповідає Шиляєв.

Нове розпорядження - через якого Шиляєв марно чекав гостей з Балчуга - прийшло 6 липня. На цей раз виручила нерухомість: банк по відступних від 10 позичальників отримав 115 450 кв. м площ у бізнес-центрах Москви ринковою вартістю 16,9 млрд руб., при цьому були припинені кредити приблизно на 3 млрд, розповідає Шиляєв: «Ця різниця і дозволила виконати припис». Але ЦБ порахував, що справедлива вартість цих активів становить 6,4 млрд руб., А ще через пару тижнів - вже 5,2 млрд, продовжує він.

Шиляєв каже про два наказах тимчасової адміністрації: 12 липня - відобразити в балансі від 10 липня отриману нерухомість виходячи з оцінки ЦБ (мінус 10,5 млрд руб. З капіталу), 27 липня - ще скоригувати її вартість виходячи з нової оцінки ЦБ від 26 липня , причому відобразити проводки 21 липня. Всього у «Югри», яка щодня звітувала перед ЦБ, було мінімум три наказу тимчасової адміністрації від 27 липня (копії є у ​​«Ведомостей»), коригувати баланс в операційному дні 21 червня - т. Е. Заднім числом.

«ЦБ в такому випадку пише:« Неправильне ведення бухобліку, недостовірна звітність ». Можна з упевненістю сказати, що для банку, щодня здає звітність, санкції за таке пішли б, - каже Парфьонов. - Але це ж пам'ятник, хто ж його посадить! Це погано, але вони створили таку систему, за якої самі мають якесь судження, змушують його виконувати інших. Але до себе ставляться дуже поблажливо ».

За наказом 10 липня отримані по відступних паперу надрокористувачів були перенесені в які оцінюються за собівартістю, їх позитивна переоцінка анульована і сформовані резерви на можливі втрати по ним в розмірі 50-100%. Підсумок: на балансі «Югри» чисті вкладення в ці акції виявилися в 6 разів дешевше, ніж були, - 3,2 млрд руб.

Розбіжності в оцінці родовищ можуть бути набагато більше, говорить керуючий портфелями GL Asset Management Сергій Вахрамєєв: «У кожного різна геологія, воно може коштувати по запасах $ 1 / бар., А може взагалі нічого не коштуватиме. Щоб оцінити цінність активу, потрібна внутрішня інформація: як буде розроблятися родовище, коли вийде на пік видобутку, яка нафта буде. Але найважливіший параметр - доведеність запасів ». Всі родовища невеликі, з непідтвердженими запасами, на віддалі від комунікацій, видобуток на більшості запланована тільки з 2018 року Об'єктивно оцінити їх інвестиційну вартість поки неможливо, каже Вахрамєєв, або вийде дуже велика вилка.

вимушене визнання

Відносини з регулятором у «Югри» погіршилися навесні 2015 року - після попадання в опублікований АСВ список банків на докапіталізацію через ОФЗ, вважає Шиляєв. Але на нараді в ЦБ усно було запропоновано відмовитися, стверджує Шиляєв, після чого почався тиск: нові перевірки з приписами, вимога розкрити бенефіціарів (так серед них з часткою в 52% з'явився Олексій Хотин, якого ринок вважав власником «Югри», але банк це категорично спростовував), в 2016 р - обмеження розміру внесків і ставок по ним, банк перевели під нагляд в Москву і на щоденну форму звітності, перераховує він. «Банк відповідав усім критеріям [на докапіталізацію]. Ми просили ЦБ пояснити, яким пунктом закону не відповідаємо, але відповіді не отримали », - нарікає Шиляєв. Навесні 2016 г. «Югра» відкликала заявку на докапіталізацію на 9,9 млрд руб., Але «ЦБ увійшов у смак», говорить він.

Інший наказ АСВ 10 липня - створити 100% -і резерви за форвардними контрактами з ЗАТ «Екстракт-Філі» і ТОВ «Схід-буріння» на 13,1 млрд руб., Укладеним в 2015-2016 рр. з розрахунками в 2018 р «Це нонсенс, резерв формується тільки за активами, які несуть ризик неповернення, - каже Шиляєв. - А за цими контрактами контрагент повинен перерахувати рублі і тільки потім банк - поставити валюту ».

Зазвичай форварди оцінюються за справедливою вартістю (виходячи з очікуваного прибутку), яка залежить від волатильності базового активу, говорить старший аналітик Fitch Олександр Данилов: «Я навіть не пригадаю, щоб під них банки створювали резерви, тим більше на всю суму контракту, - швидше за все просто помилка ». АСВ виправило її наказом від 27 липня: відновити (т. Е. Анулювати) всі ці резерви - на 13,1 млрд руб., Причому в операційному дні 21 липня.

На наступний день, 28 липня, ЦБ відкликав ліцензію «Югри», обґрунтувавши це тим, що на 22 липня після досозданія резервів негативний капітал перевищив 7 млрд руб.

Шиляєв вважає, що регулятори підганяли цифри, і розраховує оскаржити їх дії в суді.

Головне - не форма, а зміст, відзначає Данилов: «Можливо, з формальної точки зору і має значення, яким числом було оформлено те чи інше рішення ЦБ / тимчасової адміністрації, але набагато важливіше (наприклад, для кредиторів) питання, які у банку на насправді є активи і яка їхня реальна вартість ».

А ну-ка оціни

Всі звіти про оцінку опинилися у «Югри» нафтових активів підготував за п'ять днів один експерт з Бюро оцінки бізнесу. Він оцінював ці компанії, коли їх акції були закладені в «Югрі», тому логічно було у нього ж робити повторну оцінку, в тому числі з-за термінів, пояснює Шиляєв. Бюро оцінки бізнесу не відповіло на запит.

Отриману по відступних нерухомість оцінювали п'ять компаній. Акредитована при АСВ «Есарджі-оцінка» розійшлася з ЦБ в 3,4 рази, Бюро міського кадастру - в 5 разів. «Ми не дивимося на ЦБ і інших товаришів, - заявив гендиректор бюро Роман Бєлобородов. - У нас є ліцензія, нас перевіряють, ми не якась там підставна одноденка. Ми незалежні експерти, проаналізували ринок, порахували, що цифри такі ». Інші оцінювачі відмовилися від коментарів.

SA Ricci на прохання «Ведомостей» оцінило ринкову вартість всіх 29 об'єктів нерухомості «Югри»: 17-21 млрд руб. «Активи цілком гідні, вони здатні генерувати орендний потік», - говорить гендиректор SA Ricci Олександр Морозов.

Свій чужий

Чому позичальники «Югри» після приписів ЦБ оперативно відписували банку застави, Шиляєв не пояснює. Він запевняє, що передана банку нерухомість і частки в нафтовому бізнесі не були активами Хотина: «Я оперую тільки документами, наявними в розпорядженні банку. Позичальники і залогодатели не мали жодних юридичних зв'язків з акціонером, ці структури не ставилися до його бізнесу, і він не був їх бенефіціаром ». Але серед позичальників були компанії, які займаються бурінням і на родовищах акціонера банку, визнає він: «У нас кредитується багато компаній, які обслуговують бізнес акціонерів». «Всіх компаній акціонерів» він не знає, але в банк «завжди надходила інформація від структур Хотина про приналежність йому»: «Наскільки глибоко ми могли питання вивчити, настільки вивчали». І все ж Шиляєв впевнений: на позичальників, які не пов'язані з Хотином, припадає понад 90% кредитного портфеля.

«Акціонери так борються з ЦБ за банк, оскільки бояться, що тимчасова адміністрація, коли почне намагатися повернути кредити, стане відновлювати ланцюжки, за якими були видані кошти, і добереться до інших їхніх активів», - вважає Данілов.

Яку нерухомість отримала «Югра» незадовго до краху

Євген Розумний / Відомості

Ринкова вартість всіх 29 об'єктів нерухомості «Югри» консалтингова компанія SA Ricci оцінила в 17-21 млрд руб. Публікуємо список п'яти найбільших бізнес-центрів, площі в яких «Югра» отримала незадовго до краху .
БЦ «АВС»
Семенівський провулок, 6, біля станції метро «Семенівська». Площа - 6785 кв. м

1/5

iqpark-msk.ru

Бізнес-центр IQ-Park
Вулиця Угрешська, 2, біля станції метро «Кожуховська». Площа - 40 510 кв. м

2/5

tavolgaside.ru

БЦ «Таволга»
Вулиця Коптевскіе, 67, біля станції метро «Войковська». Площа - 8124 кв. м

3/5

Johnnyfriend

БЦ «Очаківське»
Вулиця Велика Очаківська, 47а, біля станції метро «Південно-Західна». Площа - 1730 кв. м

4/5

kalitniki1.ru

БЦ «Калітнікі»
Вулиця Талалихина, 41, біля станції метро «Волгоградський проспект». Площа - 46 700 кв. м

5/5

Найпопулярніші галереї