- (Не) порожні розмови Про необхідність створення велосипедної концепції Києва кажуть ще з 2006 року....
- Як працює велопрокат в Україні
(Не) порожні розмови
Про необхідність створення велосипедної концепції Києва кажуть ще з 2006 року. Ще Леонід Черновецький тоді, ледве приступивши до обов'язків мера, дав відповідне розпорядження. Передбачалося прокласти спеціальні велосипедні маршрути на Виноградарі, Троєщині, Оболоні, Позняках, Осокорках.
Однак ці плани так і не здійснилися - розпорядження тоді просто загубилося в кабінетах КМДА.
Про велодоріжках знову заговорили в 2011 році, коли Київ готувався приймати Євро-2012, однак тоді обмежилися будівництвом двох велодоріжок на проспектах Перемоги і Бажана. Далі цього справа не пішла.
Останнє повідомлення прозвучало в квітні 2017 року, коли екс-заступник мера Києва Ілля Сагайдак повідомив, що місто розробило концепцію розвитку велосипедної інфраструктури.
"Уже зараз можна швидко облаштувати велосипедну навігацію в парку Дружби народів і якісно облаштувати маршрут на Трухановому острові, де негайно потрібно повністю обмежити рух автотранспорту. Також ми виявили понад 30 вулиць, де є можливість облаштувати безпечну велоінфраструктуру в рамках проведення капітальних ремонтів. Зокрема, це вулиці Раїси Окіпної, Русанівська набережна, Костянтинівська, Володимирський узвіз та інші ", - повідомив він.
Крім цього, в КМДА в оновленому проекті Стратегії розвитку Києва до 2025 року приділили увагу цьому виду транспорту. Зокрема, в документі влада поставила собі за мету протягом восьми років збільшити кількість користувачів велотранспорту в 20 разів.
"Буде великим успіхом, якщо вийде пересадити на велосипеди хоча б 2% населення міста. Ефект від цього відчують всі - в місті стане менше пробок, а також повітря стане чистішим", - вважає директор компанії велопроката veliki.ua Олексій Кушка.
За даними Асоціації велосипедистів Києва, за останні два роки кількість велосипедистів в столиці зростає на 10% щорічно.
При цьому кількість велосипедистів у вихідні та будні дні фактично не відрізняється. Однак такої кількості явно недостатньо - як основний транспорт велосипед використовують від 7 до 10 тис. Киян, а це менше 0,25% населення міста.
Змінити ситуацію може система байкшерінга, короткострокової оренди велосипеда з похвилинною або погодинною оплатою, що зазвичай використовуються для коротких внутрішньоміських поїздок.
"Ми ще в минулому році намагалися зайти на київський ринок, однак не всі виявилося так просто. По-перше, в КМДА відмовилися фінансувати цей проект - у міста є справи важливіші. По-друге, на шляху до запуску стали бюрократичні труднощі. Але сподіваюся , що вже в наступному році запустимо в Києві систему байкшерінга з 100 станцій і 1000 велосипедів. Для цього треба $ 2-2,5 млн євро, ці гроші можуть надати інвестори - телеком-оператори, банки, великі компанії ", - говорить Кушка.
Львів бере і робить
Поки в Києві тільки планують запустити систему муніципального велопрокату, вона з березня 2016 року успішно діє у Львові.
"Тут починати було набагато легше. У місті краще розвинена велоінфраструктура, а також не було перешкод з боку міської влади. Ми починали з 5 станцій на німецький грант. Зараз, через 1,5 року, у Львові діють 24 станції байкшерінга. Всього в наступному році ми плануємо збільшити кількість станцій велопроката до 50 ", - заявив Олексій Кушка, який разом з компанією Nextbike Ukraine займається питаннями байкшерінга у Львові.
Тепер мешканці та гості міста можуть брати велосипед в одному пункті, а повернути вже в іншому. Дізнатися про розташування точок прокату можна за допомогою онлайн-карти.
Для оплати прокату можна скористатися абонементами. Так, вартість абонемента на місяць становить 250 грн (кожен день 30 хв. Безкоштовно, наступна година - 4 грн, кожну наступну годину - 50 грн).
Абонемент на сезон з 1 березня до 31 жовтня обійдеться в 800 грн (30 хв. Безкоштовно, наступна година - по 2 грн, кожну наступну годину - 50 грн). Без абонемента вартість поїздки складе 50 грн як за перші півгодини, так і всі наступні години. Якщо велосипед не повернуто після закінчення 24 годин, він буде вважатися украденим, а "викрадачеві" доведеться заплатити 15 тис. Грн в якості штрафу.
Крім Львова і Києва вже в наступному році планують запустити систему байкшерінга в Вінниці.
"У нас вже є домовленості на будівництво 15 станцій шеринга на гроші швейцарців. Всього плануємо побудувати 50 станцій, як у Львові. Для цього також будемо шукати гроші інвесторів", - заявив Кушка.
У подальших планах Nextbike Ukraine також запуск системи велопрокату в Харкові. За попередніми даними, Харків виявився єдиним містом в Україні, де в систему байкшерінга намір інвестувати місто.
Як працює велопрокат в Україні
Однак якщо байкшерінг в Україні ще тільки зароджується, то з рекреаційним велопрокатом українці знайомі дуже добре. Особливо в містах-мільйонниках - Києві, Одесі, Харкові, Львові та Дніпрі.
Лідером в системі велопроката в Україні є Київ і його околиці. Тут працює близько 50 пунктів прокату велосипедів. Однак точну кількість велосипедів назвати дуже складно.
"Ці дані дуже приблизні. Точної статистики не веде ніхто. Також складно сказати, скільки велосипедів перебуває в оренді. Адже є пункти при веломагазинах, де всього кілька велосипедів", - говорить Богдан Лепявко, голова Асоціації велосипедистів Києва.
Другим за кількістю пунктів прокату велосипедів в Україні є Харків. Тут працюють 18 пунктів прокату велосипедів.
В інших великих містах України пунктів прокату велосипедів значно менше. Наприклад, в Дніпрі працює 10 пунктів, в яких всього 200 велосипедів на все місто.
"Стан велоінфрастуктури в місті зародковий, амебне. Велодоріжок майже немає. В основному катаються у нас на набережній. Правда, іноді проводять різні змагання і заїзди, але в плані інфраструктури ми відстаємо і від Харкова, і від Одеси", - говорить велоактівіст з Дніпра Олексій Нікулін.
14 пунктів прокату і 130 велосипедів налічується зараз у Львові. Також тут найбільша протяжність велодоріжок в Україні - 65 кілометрів. До кінця 2019 року в місті планують побудувати ще майже 200 км велодоріжок.
В Одесі працюють 7 пунктів прокату велосипедів. Більшість з них зосереджені в приморській зоні, біля Траси здоров'я. Інфраструктура в місті теж бажає кращого.
"Велодоріжок в місті немає, крім Траси здоров'я на узбережжі. На дорогах рух велике, люди змушені часто їздити по тротуарах", - сказали Delo.UA в велопрокатом Need a bike.
Найбільшою мережею прокату велосипедів в Україні є компанія Veliki.ua, вона представлена в 14 містах України. За даними компанії, у них 35 пунктів прокату і більше 1 тис. Велосипедів.
Як збільшити кількість велосипедистів в Україні
До 2014 року розвитком велосипедної інфраструктури в Україні займалися в основному активісти. Однак в останні роки ситуація змінилася. Цим питанням стали цікавитися міська влада. За даними столичної велоассоціаціі, в 20 містах України вже розроблені концепції розвитку велоінфрастуктури.
"У Києві концепція розроблена, але ще не прийнята Київради. Однак вона вже зараз починає втілюватися в життя. Важливим моментом було будівництво доріжки, яка зв'язала Троєщину і центр. Будівництво двох велодоріжок на Куренівці і на Оболоні заплановано на цей рік. У майбутньому повинні з'єднати всі райони Києва ", - говорить Богдан Лепявко.
Він же звертає увагу і на деякі труднощі законодавчого характеру, які уповільнюють розвиток велосіпедізма в Україні.
"Державні будівельні норми, які зараз діють в Україні, були прийняті ще в радянські часи. Вони не передбачали будівництва велодоріжок. Це дає підстави для інженерів і комунальників відмовлятися від будівництва велодоріжок", - зазначає Лепявко.
Ксенія Семенова, радник столичного мера з питань розвитку велоінфраструктури, координатор роботи Асоціації велосипедистів Києва, стверджує, що більшість вітчизняних експертів і інженерів просто не володіють сучасним інструментарієм при підготовці містобудівних проектів з урахуванням альтернативних видів транспорту. І хоча в ряді муніципалітетів з'являється розуміння того, що велосипедну інфраструктуру потрібно розвивати, людей, які вміють це робити, катастрофічно не вистачає.
Але поки що найпростіше стимулювання використання велосипедів як транспорт бачать в адміністративній мере, чия ефективність перевірена в багатьох містах - зниження верхньої дозволеної швидкості руху автомобілів. До речі, це серйозно зменшує травматизм в ДТП і нерідко збільшує пропускну здатність всієї транспортної системи.
Якщо в Києві реальне обмеження швидкості коливається в районі 80-100 км / год (з урахуванням нештрафуемого перевищення до 20 км / ч), то в Парижі в центральних районах діє обмеження в 30 км / год, і додається більше 20 зон з верхньою межею швидкості в 20 км / ч.
"Досить буде знизити швидкість хоча б до 50 км / год. Ця швидкість не є смертельною при зіткненні велосипедиста з автомобілем", - відзначає Олексій Кушка.
Подібні заходи дозволяють популяризувати активне використання велосипеда як безпечного транспорту. При цьому не потрібно створювати дорогих об'єктів інфраструктури, на кшталт окремих велодоріжок.
