- процедури банкрутства
- Зовнішнє управління - поняття, особливості
- Вимоги кредиторів - в довгий ящик
- Заходи, що проводяться при зовнішньому управлінні
- Закінчення процедури зовнішнього управління
Банкрутство - ситуація, зіткнутися з якою може будь-яка компанія. Про статус банкрута доречно говорити, якщо організація не здатна виконати зобов'язання перед своїми кредиторами, причому така неплатоспроможність не просто носить тимчасовий характер, а існує постійно при звичайному веденні юридичною особою діяльності.
Будь-яка справа про банкрутство стартує з винесення арбітражним судом відповідного акта, оформленого у вигляді ухвали суду. Даний документ являє собою доказ того факту, що судовий орган виявив в обставинах, що склалися зазначені в законі ознаки абсолютної неплатоспроможності компанії:
- фінансовий критерій, який передбачає, що невиконані вимоги в сумі складають не менше 300 тисяч рублів;
- тимчасової критерій, який свідчить про те, що боржник не повертає взяті суми понад три місяці.
Примітка: для окремих категорій суб'єктів ознаки банкрутства можуть бути іншими.
процедури банкрутства
Законом передбачено 4 процедури, які виділяються окремими главами в нормативній базі, що регулює процедуру банкрутства, а саме в законі «Про неспроможність (банкрутство).
Для початку позначимо загальні цілі всіх заходів для кожної зі сторін:
1) Кредитори: основне завдання - повернути вкладені в компанію кошти в повному обсязі.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: зустрічаються і недобросовісні кредитори, які прагнуть вдатися до процедури банкрутства як до інструменту усунення свого конкурента і заволодіння його активами.
2) Компанія-боржник: найчастіше власники фірми або хочуть зберегти її, врятувати від ліквідації, оздоровити фінансово і відновити платоспроможність, або ж вдаються до банкрутства для списання свідомо кабальних боргів, на гасіння яких немає грошей.
Безумовно, кожна з процедур має свою специфіку, наповнена різним змістом і застосовується в залежності від стану компанії.
Зовнішнє управління - поняття, особливості
Зовнішнє управління, поряд зі спостереженням і фінансовим оздоровленням, входить в групу реабілітаційних процедур, що дозволяє відмежувати їх від конкурсного виробництва, адже ці процедури спрямовані не на повне припинення діяльність боржника та його ліквідацію, а на повернення його в нормальний економічний стан.
Відправною точкою для зовнішнього управління незмінно служить акт арбітражного суду, що виноситься на підставі рішення, виробленого раніше зборами кредиторів і прийнятого за підсумками попередньої процедури - спостереження.
Максимальний термін заходів, що проводяться при процедурі зовнішнього управління, законом обмежений 18 місяцями, проте є можливість продовження, якщо таке не перевищує 6 місяців.
Ключова відмінність цього процесу від інших процедур випливає з назви - тут вже організовувати реабілітацію організації будуть не органи її управління. При введенні зовнішнього управління керівництво боржника відсторонюється, втрачаючи своїх повноважень, а всі права з управління фірмою організації будуть відбуватися ззовні спеціальним суб'єктом - зовнішнім керуючим.
Саме зовнішній керуючий стає повноцінним органом управління компанії, замінюючи генерального директора, і отримуючи навіть право розпорядження активами організації (з деякими нормативними обмеженнями). Всі дії керуючого зосереджуються на досягненні єдиної мети - повернути юридичній особі стабільність на ринку.
Примітка: Органи управління не позбавляються повноважень повністю. Ряд функцій, що носять скоріше технічний характер, зберігається - це внесення до статуту змін, якщо прийнято рішення збільшити статутний капітал, визначення кількості акцій, управління персоналом і робітниками процесами і так далі.
Вимоги кредиторів - в довгий ящик
Ще один важливий елемент розглянутої процедури - введення мораторію, що ставить під заборону задоволення вимог до боржника. Розповсюджується мораторій на ті грошові зобов'язання, термін виконання яких закінчився ще до початку процедури. Під обмеження потрапляють і обов'язкові платежі, які підходять за аналогічним критерієм строку. Ніякі економічні санкції, наприклад, неустойка, за невиконання даних зобов'язань в період мораторію не нараховуються, що, безумовно, радує боржника і дає йому шанс зміцніти в фінансовому сенсі.
Однак і інтереси кредиторів враховуються, відстрочка виконання вимог і можливе невдоволення таким рішенням компенсується нарахованими на заморожені суми відсотками, орієнтиром для розміру яких служить ставка рефінансування.
УВАГА!!! На деякі вимоги кредиторів передбачений законом мораторій не поширюється! Це, наприклад:
- вимоги в зв'язку з заподіянням моральної шкоди;
- стягнення боргів по заробітній платі;
- вимоги відшкодувати шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю суб'єкта.
У чому ж сенс введення мораторію? Головне завдання керівника - розробка детального і логічного плану зовнішнього управління, який надається зборам кредиторів для схвалення.
На складання такого плану закон дає лише місяць з моменту появи в процедурі зовнішнього керуючого. Мораторій на задоволення вимог покликаний створити певну фінансову стабільність в положенні підприємства, яка дасть керуючому можливість в спокійній обстановці зробити необхідні розрахунки, обміркувати виниклі ідеї подальших заходів, спрогнозувати успішність спроб відновлення добробуту організації. Компанія в цей час захищена від часом варварських спроб розірвати її активи на частини.
Заходи, що проводяться при зовнішньому управлінні
Наведемо приклади заходів, які в своєму плані може запропонувати керуючий для того, щоб розуміти їх можливий характер:
- переорієнтувати бізнес на виготовлення іншої продукції - якщо колишнє виробництво нерентабельне, але лише за умови технічних передумов для нового напрямку;
- заходи по стягненню наявної дебіторської заборгованості, тобто всього, що належить організації від її боржників і не виплачено по сей день;
- відчуження певної частки майна боржника;
- залучення фінансів третіх осіб для того, щоб збільшити розмір статутного капіталу і розширити виробництво, а також інші схожі заходи.
Закінчення процедури зовнішнього управління
Коли всі можливі спроби допомогти підприємству повернутися на ринок зроблені, зовнішній керуючий складає звіт про виконані дії.
Результат процедури може бути різним, критерієм служить завжди успішність розпочатих заходів.
1) Якщо платоспроможність повернута і розрахунки з кредиторами можуть поновитися, керуючий разом зі звітом вносить зборам кредиторів пропозицію припинити процедуру і перейти до задоволення вимог. Кредитори надають відповідне клопотання до суду, який в результаті виносить має аналогічну формулювання визначення.
Коли ж розрахунки припиняються (на що закон дає 6 місяців) суд своїм актом припинить справу про банкрутство.
2) Альтернативний варіант аж ніяк не так успішний - арбітражний суд може не затвердити звіт керуючого, якщо прийде до висновку, що платоспроможність так і не була відновлена, а фінансовий стан компанії продовжує залишатися жалюгідним. В результаті виноситься ухвала, якою боржник остаточно оголошується банкрутом, наслідком чого стане відкриття конкурсного виробництво, що є вже виключно ліквідаційної процедури.
Кваліфікована юридична допомога на будь-який з стадій банкрутства в рази підвищує успішність проведених зовнішнім керуючим заходів. При здійсненні ж супроводу банкрутства без допомоги фахівців, для керівника компанії збільшується ризик не лише втратити бізнес, а й виявитися залученими до відповідальності в кримінальному чи адміністративному порядку.
