1. Як пройшли переговори в Сочі?
2. Перший нафтове питання - перетаможка
3. Другий нафтове питання - податковий маневр
4. Третій нафтове питання - нафтопродукти
5. кредити

Image caption Олександр Лукашенко 12 жовтня зустрів Володимира Путіна в Могильові

Уряд Росії вводить заборону на поставки нафтопродуктів до Білорусі до кінця 2019 року, сказав міністр енергетики Олександр Новак. Уряд Білорусі погодилося на такі умови. Відразу після цього Мінську перерахували черговий транш кредиту, який затримувався з кінця 2017 року.

Росія і Білорусь підписали протокол про зміни до міжурядової угоди від 2007 року, яким регулюються поставки нафти і нафтопродуктів.

Зміни передбачають заборону на поставки російських темних нафтопродуктів до Білорусі до кінця 2019 року, заявив Новак 11 жовтня. У цю категорію входить автомобільний бензин, дизельне товліво, мазут. Також вводиться заборона на поставки скрапленого вуглеводневого газу.

Зберігаються поставки окремих категорій нафтопродуктів - лакофарбові вироби, хімічна продукція та інша продукція нафтохімічних заводів, що не виробляється в Білорусі.

12 жовтня стало відомо , Що Білорусь отримала черговий транш кредиту Євразійського фонду стабілізації і розвитку, виділення якого затримувалося з кінця 2017 року. В цей же день президент Росії Володимир Путін зустрівся з білоруським колегою Олександром Лукашенком в Могильові на Форумі регіонів.

Білоруський лідер подякував Путіну за візит: "Місто більше російська, ніж білоруський. Завжди раді бачити вас". Путін повідомив за підсумками зустрічі, що сторони підписали кілька десятків угод і контрактів. Інші подробиці не повідомлялися.

У попередній раз президенти зустрічалися в Сочі, куди Лукашенко прибув з великою делегацією. На тій зустрічі обговорювалися ключові питання, від яких залежить стан білоруського бюджету і лояльність Мінська Кремлю.

Про підсумки переговорів раніше не повідомлялося, перші подробиці розповів Новак 11 жовтня.

Як пройшли переговори в Сочі?

У повідомленнях Кремля про переговори президентів Володимира Путіна і Олександра Лукашенка робився помітний акцент на інтеграції. Про це ж говорив Путін у своєму вступному слові під час зустрічі 21 вересня.

Президент Росії нагадав, що зовсім недавно вони зустрічалися з президентом Білорусі в цьому ж місті і говорили "про наших поточних справах, про перспективи розвитку інтеграційних об'єднань, в яких ми беремо активну участь".

Лукашенко ж відразу почав говорити про економіку: "Ми чітко виконуємо свої домовленості". Президент Білорусі нагадав, що є спірні питання в сільському господарстві і нафтогазовій сфері, і вони "важкі" з фінансової точки зору.

Інтеграцію білоруський лідер не згадав. Після анексії Криму Лукашенко насторожено ставиться до інтеграційних процесів, вважають багато експертів. ситуацію погіршує призначення російським послом в Білорусі Михайла Бабича, якого в якості посла не прийняла Україна у зв'язку з тим, що його біографія "пов'язана з радянським КДБ і російської ФСБ".

У червні цього року Лукашенко заявив, що Білорусь може втратити незалежність, якщо не буде розвиватися економічно. "Ми на фронті. Чи не витримаємо ці роки, провалимося - значить, треба буде або до складу якоїсь держави входити, або про нас будуть просто витирати ноги. А не дай бог ще розв'яжуть війну, як на Україні", - сказав президент.

"У нас зараз важкий період - росіяни ведуть себе по-варварськи по відношенню до нас, публічно про це говорю. Вони від нас вимагають чогось, як ніби ми васали у них. А в рамках ЄАЕС, куди вони нас запросили, вони виконувати свої зобов'язання не хочуть", - скаржився Лукашенко в серпні.

Риторика білоруського лідера завжди посилюється перед черговими переговорами. Основним питанням для обговорення залишається нафту, на якій багато в чому побудовані "братні", як любить висловлюватися Лукашенко, відносини двох країн. На даному етапі в цьому питанні можна виділити три складові.

Перший нафтове питання - перетаможка

Зараз Росія поставляє безмитну нафту в Білорусь за угодою, яку було підписано в квітні 2017 року, коли країни уклали перемир'я після чергового нафтогазового спору.

Тоді сторони підписали договір на сім років, за якою Мінськ може отримувати 24 млн тонн російської нафти без мит.

При цьому для переробки на своїх НПЗ Мінськ ввозить тільки 18 млн тонн російської нафти. Ще 6 млн тонн за тими ж домовленостями Білорусь продає на зовнішніх ринках, а експортні мита з цього обсягу Росія зараховує в білоруський бюджет. Ця схему назвали "перетаможкой".

як розповідав президент Білорусі Олександр Лукашенко, "перетаможка" стала своєрідною компенсацією за підвищення цін на газ. Тоді нафта коштувала близько 50 доларів за барель. До серпня 2018 року ціни зросли до 70 доларів, і в білоруський бюджет "потрапило більше грошей, ніж розраховували тоді російські експерти і уряд", говорив Лукашенко.

В результаті Росія не перерахувала частину грошей, обурювався Лукашенко: "Хтось із так званих розумних лібералів в мінфіні Росії побачили, що білоруси аж надто багато отримали і збіднів російський бюджет. Але у нас підписані домовленості".

На поставках безмитної нафти в Білорусь в 2017 році Росія втратила 140 млрд рублів, заявляв директор департаменту податкової і митної політики російського мінфіну Олексій Сазанів.

22 вересня після переговорів в Сочі прес-служба Лукашенка повідомила, що питання про вступ до бюджету Білорусі мит за сиру нафту "вирішене остаточно", але подробиці тоді не уточнювалися.

Другий нафтове питання - податковий маневр

Ще одна розбіжність пов'язано зі змінами в російському податковому законодавстві: Москва проводить податковий маневр в нафтовій галузі, в результаті якого планується обнулити мита на нафту і пропорційно підвищити податок на видобуток корисних копалин.

Мінфін Росії пояснює, що цей маневр необхідний, так як через різницю в митах на сиру нафту і нафтопродукти бюджет в Росії фактично субсидує нафтопереробку. Тільки в 2017 році обсяг такої підтримки в міністерстві оцінювали в 1 трлн рублів.

Для Білорусі маневр принесе збитки тому, що вигода у вигляді безмитних постачань зникне. В результаті зростання ПВКК внутрішні російські ціни на нафту виростуть, і вартість поставок до Білорусі теж збільшиться.

Міненерго Росії, яке послідовно виступав проти обнулення мит, використовувало білоруський кейс як додатковий аргумент: в січні 2017 року відомство написало мінфіну, що податковий маневр позбавить Білорусь 96 млрд рублів. Як наслідок, відносини з сусідньою державою будуть зіпсовані, побоювалися в відомстві.

Мінфін Білорусі оцінював втрати Мінська від податкового маневру в 600 млн білоруських рублів (близько 19 млрд російських рублів) в 2019 році. Відомство повідомляло про переговори з російською стороною про компенсації цих втрат.

У Мінську вважають, що податковий маневр не відповідає принципам єдиного ринку ЄАЕС. Також мінфін Білорусі відзначав , Що в Росії придумали, як на перший час компенсувати нафтовикам втрати від податкового маневру, але на Білорусь ці механізми не поширюються.

Третій нафтове питання - нафтопродукти

Росія постачає до Білорусі не тільки безмитну нафту, а й нафтопродукти. В середині цього року стало відомо, що Москва хоче скоротити поставки дешевого палива.

Поставки безмитних нафтопродуктів обходяться Москві в 12 млрд рублів на рік, оцінював глава міненерго Олександр Новак.

За підсумками 2017 року продажі російських нафтопродуктів в Білорусі зросли в два рази в порівнянні з 2016 роком - до 3,25 млн тонн, показують дані російської митниці.

У першому півріччі 2018 року поставки зросли на 44% в порівнянні з аналогічним періодом роком раніше. За даними Белстата, імпорт нафтопродуктів до Білорусі з Росії в січні-травні 2018 року склав 677,6 млн, що в 1,9 рази більше, ніж роком раніше за цей же період.

У вересні 2018 року міністр Новак сказав, що Білорусь сама забезпечує себе нафтопродуктами за рахунок переробки російської безмитної нафти, тому постачати туди ще й дешеве паливо недоцільно.

кредити

Ще одне питання, без обговорення якого не обходяться жодні переговори між Путіним і Лукашенком - кредити Мінську.

Агентство Рейтер повідомляло 10 серпня 2018 року, що Росія призупинила виділення кредитів Білорусі, і виплати будуть відновлені після заборони безмитних поставок нафтопродуктів Мінську і компенсації за вже поставлене паливо.

Media playback is unsupported on your device

Лукашенко - Росії: навіщо нас брати за горло?

В цей же день мінфін Росії повідомив, що Білорусь справно отримує кредитні виплати на будівництво АЕС, а також готуються документи на виділення нової позики і траншей кредиту по лінії антикризового фонду ЄАЕС.

"Те, що ми не видаємо Білорусі кредит - це абсолютно пусті розмови. Протягом місяця питання буде вирішене, - заявляв на початку вересня заступник голови правління Євразійського банку розвитку Андрій Крайній. - Гроші ми видаємо на неринкових умовах - під 4% річних. Це абсолютно некомерційний кредит, він дуже вигідний для Мінська ".

Надходження нового траншу кредиту очікувалося спочатку в кінці 2017 року, потім в липні 2018 року, але Євразійський банк розвитку зажадав виконання умов щодо реформування економіки та виконання показників.

Білорусь домовилася про кредит на 2 млрд доларів в березні 2016 року. Гроші виділяються траншами, до теперішнього часу отримано п'ять траншів на суму 1,6 млрд доларів, залишилося ще два на суму в 400 млн доларів.

Мінськ хоче отримати ще один кредит в розмірі 1 млрд доларів. Гроші потрібні в тому числі на рефінансування виплат - в 2019 році Білорусі потрібно заплатити за позиками 3,7 млрд доларів.

Білорусь отримує пов'язані кредити в Китаї на реалізацію інвестпроектів в аграрній сфері, а також планує залучити близько 500 млн доларів за допомогою випуску облігацій на китайському ринку.

Ще одне можливе джерело кредитних коштів - МВФ - недоступний. У вересні стало відомо, що Мінськ вирішив відмовитися від програми структурних реформ фонду, під яку можна було отримати гроші. Як пояснювали в мінфіні Білорусі, Лукашенко вирішив, що пропоновані фондом термінові реформи будуть "шоком для населення".

Новий міністр фінансів Білорусі заявив в кінці вересня, що Білорусь розраховує відновити переговори з МВФ про кредит, але в 2020 році, тобто після президентських виборів.